Наступні вибори мають бути останньою дуеллю новітнього республіканського устрою з середньовічною монархією
Подивився я вчора «Отанню дуель» Рідлі Скотта і в мене відбувся неймовірний інсайт, який сьогодні підсилила новина про зам-міністра МВС, із мало впізнаваним «є...ом»

Ми з вами живемо в демократичній монархії. Раз на 5 років ми обираємо верховного сюзерена. Він призначає на посади своїх васалів, з яких збирають податі. Цим в нього займаються вірні ескваєри в його офісі. Цим приближеним можна все.

Найбільше потерпають в цій системі координат лицарі, які хоч і є елітами на місцях, але несуть найбільші тяготи. З них постійно вимагають велику частку повинностей. Навіть тоді, коли економіка падає. Але сюзерена нічого не цікавить, його вірні ескваєри приходять і вимагають частку в королівський «общак».

Бідні лицарі постійно перебувають між молотом та наковальнею. З одного боку, вони мусять здирати гроші з посполитих для сплати податей, чим сіють ненависть до себе з їх боку. А з іншого — постійно отримують нагая від ескваєрів.

Якщо лицарі не звєрствують щодо посполитих і податі не можуть належні виплачувати їх регулярно ротують, щоб на їх місце прийшли більш «кровожерливі», які викрутять руки посполитим і таки виб‘ють данину сюзерену.
Висновок з цієї невтішної країни простий — в нас є два сценарії виходу з ситуації:

1) привести до влади місцевих лицарів, які розуміють проблеми посполитих і не будуть звєрствлвать, тим самим встановивши конституційну монархію з потужною системою стримування та противаг;
Або
2) геть монархію — даєш Україні республіку!

Простими словами:
або усунути від влади центральні еліти, до яких мінусове сальдо довіри, привівши натомість місцеві еліти, до яких є довіра;
або сформувати низову грасрут кооперацію громадян, які прагнуть, як міноритарії республіки, підвищити власну спроможність впливати на формування публічної політики в державі.

Для цього потрібні нові форми та змісти політичної участі і великий соціальний капітал поміж пасіонаріями.
Ну, або, можна залишити все як є, обрати нового сюзерена і надіятись, що він менше викручуватися всім нас руки. Але менше викручувати їх, як свідчить емпіричний досвід, він точно не стане.

Тому, на мою думку, Україні потрібен редизайн Конституції зі зміною функціональних призначень, ролей та ландшафту взаємодії інститутів влади. Щоб вони займались не монитезацією влади, а суспільним служінням!
Зміна президента, без зміни в країні правил гри, нічого не змінить

Подпишитесь на телеграм-канал Политика Страны, чтобы получать ясную, понятную и быструю аналитику по политическим событиям в Украине.