Повертаючись до теми місцевих виборів, я дійсно можу погодитися із думкою, що механістичне перенесення їхніх результатів на питання гіпотетичних виборів до Верховної Ради не є повністю правильним.
І у нас навіть є "під рукою" прекрасний матеріал для аналізу.
208 округ на Чернігівщині, де одночасно із місцевими виборами відбувалися довибори до Верховної Ради. Зараз більшість коментаторів акцентують увагу на факті програшу виборів в округу лідером "радикалів". О. Ляшком. І це логічно. Ляшка знають усі, і майже всі очікували на його перемогу. Його суперника ж (А. Гунька) одиниці назвуть "без підготовки".
Однак насправді у цій історії цікавим є інший факт. Гунько - представник "Слуги народу". Ще більш цікаво, що попередній депутат, обраний 2019 року, В. Давиденко "Слугу народу" не представляв. Тобто, "слуги" взяли додатковий округ.
Водночас, на виборах до облради на Чернігівщині досить серйозні результати одержали локальні проекти типу "Рідного дому" Чернігівського міського голови.
Цей результат говорить про те, що, звісно, переносити результати місцевих виборів на загальнонаціональний рівень треба дуже обережно, бо лінійної логіки тут бути не може.
Просто нагадаю, що нові вибори до Верховної Ради будуть відбуватися за новою системою, ідентичною до системи, за якою проводилися місцеві вибори. Тобто пропорційною з "відкритими списками" (списки, щоправда, не такі і відкриті, але це інша тема).
Отже, учасники виборів муситимуть долати 5% бар'єр. Значить, усіх "локальних проектів" не буде. Так само як "самотніх мажоритарників", і усі політики будуть змушені групуватися бо більш-менш прохідним політичним силам. А це суттєво змінить політичний ландшафт.
