Мішустін, Собянін, "сисліби". Що таке російська "Партія мовчання" і чому вона посилюється
Вчора президент РФ Володимир Путін зустрівся з головою правління Сбербанку Германом Грефом.
Як повідомляє сайт Кремля, президент РФ високо оцінив як Сбербанк справляється з наслідками санкції та подякував Грефу. Загалом реліз про цю зустріч Кремль випустив дуже позитивний.
Греф є одним із відомих представників так званих "системних лібералів" ("сисліби") у російській владі. Після 24.02.2022 вони ніби пішли в тінь, дуже обережно коментують будь-які теми, пов'язані з війною (за що їм ЗМІ дали назву "Партія мовчання"), проте свого впливу не втратили.
Навпаки – якщо подивитися ефіри головних програм федеральних телеканалів останніх тижнів, то там багато уваги приділяється двом найвидатнішим представникам "Партії мовчання" - прем'єр-міністру Мішустіну та меру Москви Собянину. Вони в ефірі є набагато помітнішими, ніж представники "партії війни" на кшталт Кадирова, не кажучи вже про Пригожина (про якого федеральні телеканали згадують дуже рідко).
Звісно, з одного цього факту ще не виходить висновок, що Путін робить якусь особливу ставку на "партію мовчання", даючи їй пріоритет перед іншими "вежами Кремля". У їх великої присутності в медіа-полі можуть бути і більш прозові пояснення. Собянину, наприклад, цього року доведеться переобиратися на посаду мера. І його піару буде найближчими місяцями напевно ще дуже багато.
Мішустіну приділяють багато уваги через його посаду, а також через взяту Кремлем останнім часом лінію показувати російському суспільству, що "в країні триває нормальне мирне життя" і не діє принцип "гармати замість олії".
Але об'єктивно це працює на посилення їхніх позицій.
Тим більше, що в ході війни російська економіка та економічний блок російської влади (яким керує "Партія мовчання") виявилися зримо ефективнішими, ніж силовий блок. До того ж, на тлі постійного "інформаційного вирування" останніх місяців у представників "партії війни" з їхньою взаємною гризнею та розповідями про майбутній "пизд@ці" у разі контрнаступу ЗСУ на Бахмут, Мішустін, Собянін і навіть Греф виглядають оплотом стабільності та державництва .
Чи приведе це до якихось відчутних змін у розкладах усередині російської влади, і, відповідно, в її курсі, поки що сказати складно. Тим більше, достовірно невідомо які у тих же Собянина чи Мішустіна насправді зараз погляди на війну в Україні та її перспективи (хоча в західній пресі проходила інформація, що напередодні вторгнення Греф намагався відмовити від неїї Путіна).
Але варто нагадати, що, за російською конституцією, у разі дострокового звільнення з посади президента РФ, в.о. глави держави стає прем'єр-міністр.
Раніше ми докладно писали про те, що цього року сказав Путін в своєму посланні Федеральним зборам РФ. Основну частину промови зайняли соціально-економічні, а не військові питання.
