Безробіття, зростання держборгу, проблеми із зовнішньою допомогою та ризик емісії. Про що Нацбанк пише у новому звіті
Національний банк України випустив новий інфляційний звіт. Згідно з документом, мобілізація на фронт та військова міграція населення залишаються ключовими факторами на ринку праці, через які зберігається дефіцит кваліфікованої робочої сили – особливо у будівельній та переробній галузях.
При цьому, однак, у червні-вересні 2023 року безробіття в Україні зросло до 45% (з 40% у березні-2022 та наприкінці року).
"Згідно з опитуваннями групи "Рейтинг", особливо гострою ситуація є на сході України, де частка тих, хто не має роботи, значно вища (43% з працевлаштованих до 24.02.2022), насамперед через близькість лінії фронту та руйнування інфраструктури та виробничих потужностей (по Україні цей показник — 25%). Важливим фактором для ринку праці залишається значна внутрішня та зовнішня міграція. Тимчасово переміщеним особам (ВПО) все ще значно складніше знайти роботу порівняно з тими, хто не залишав місця свого постійного проживання", — йдеться у висновку НБУ.
У НБУ також повідомили, що в ІІІ кварталі 2023 року почалося повернення в Україну повномасштабного вторгнення, які виїжджали на початку, проте повернулися менше людей, ніж очікувалося. У банку посилаються на дані ООН про зменшення чисельності наших мігрантів з 6,3 млн. осіб (червень-2023) до 6,2 млн. до кінця вересня.
Небажання людей повертатися пояснюють негативними очікуваннями атак РФ на нашу енергоінфраструктуру, через що багато хто захоче провести частину осені, що залишилася, і зиму за кордоном.
За оцінкою Нацбанку, 2024 року в Україну повернуться лише 100 тисяч мігрантів, а 2025-го - 700 тисяч. Навіть при тому, що низка країн, куди переїхали українці, вже оголосили про згортання програм фінансової підтримки українців.
НБУ наголосив на зменшення поточної інфляції до 7,1% і нагадав про свій прогноз до кінця 2023-го на рівні 5,8%, а на 2024-й — на 9,8%. При цьому збільшення реальної зарплати українців, за оцінкою Національного банку, у 2024-2025 роках залишатиметься досить скромним — понад 6% на рік.
Зі звіту Нацбанку можна виділити ще кілька важливих економічних оцінок та факторів:
- Державний та гарантований держборг України на кінець вересня 2023 року становив 80% ВВП, а за прогнозом зросте до 95% ВВП у 2024-2025 роках.
- Валютні надходження від агроекспорту в III кварталі цього року скоротилися через обмеження окремих країн Євросоюзу, а також зниження якості пшениці нового врожаю та подорожчання фрахту в дунайських портах. Зростання конкуренції та слабка економічна активність зумовили скорочення нашого експорту у гірничо-металургійній галузі та деревообробці. У 2024-2025 роках не очікується серйозних поліпшень щодо цієї частини: навіть при зниженні ризиків безпеки експортний потенціал залишатиметься обмеженим через зруйновані та пошкоджені виробничі потужності та транспортну інфраструктуру.
- Державні фінанси залишаються вразливими за умов війни. Ризики недоотримання планових доходів бюджету залишаються високими та зберігається невизначеність з обсягами зовнішньої фінансової допомоги. З початку великої війни Україна отримала з-за кордону $65 млрд у різній формі (гранти/кредити), але, як і раніше, потребує зовнішнього фінансування — $42,9 млрд на 2024 рік. У разі несвоєчасного надходження коштів загострюються ризики емісії — друку гривні Нацбанком, що провокуватиме зростання інфляції та девальвацію нацвалюти.
Після переходу від фіксованого до гнучкого курсу гривня/долар Нацбанку довелося збільшити свої продажі долара з резервів. Якщо у ІІ кварталі 2023 року сальдо його операцій (різниця між продажем та купівлею валюти) становило лише $5,1 млрд, то вже у ІІІ кварталі - $7 млрд.
