Нещодавній масований удар росіян по українській енергосистемі, наслідки якого зараз переживає Україна, помітно вибивається з низки інших атак щодо критичної інфраструктури.
17 листопада росіяни запустили понад 200 ракет різних типів і шахедів, у низці регіонів були попадання по об'єктах генерації та розподілу.
На якийсь час "вирубалася" навіть атомка - фактично не працювали сім блоків із дев'яти.
При цьому буквально відразу ж влада заявила, що критичних ушкоджень немає.
Що опосередковано підтверджує відсутність масштабних блекаутів. Графіки відключень, хоч і ввели, але в режимі, що "щадить". У західних регіонах вже у понеділок зняли більшість обмежень. Хоча в інших областях та у Києві відключення продовжаться і завтра.
Окремо стоїть лише Одеса, де ситуація з електроенергією, водою та опаленням залишається складною. На ліквідацію наслідків, за словами експерта енергоринку Олега Попенка, може знадобитися тиждень чи навіть більше.
Водночас ситуація в енергетиці залишається дуже непростою і ще більше ускладниться найближчими днями, з урахуванням холодів, що насуваються в Україну. І якщо до них додасться ще й новий російський ракетний удар, ситуація може різко погіршитися.
Розбиралися, що зараз відбувається з енергетикою та що чекати українцям узимку.
Чому після прильотів по ТЕС та ГЕС вирубалася атомка
Про те, що з наближенням зими багаторазово зростають ризики масштабних атак росіян по українській енергосистемі, експерти попереджали вже давно.
Нагадаємо: масовані удари по українській критичній інфраструктурі були навесні 2024 року. Тоді сильних ушкоджень отримала, зокрема, теплова генерація. Деякі ТЕС, наприклад, Трипільська, були майже повністю зруйновані.
Власне, після цих атак (які періодично повторювалися, хоч і в менших масштабах) в Україні почалися масові відключення електроенергії, що тривала більша частина літа. Плюс – зріс тариф на електроенергію для населення (з 2,64 до 4,32 гривень за кіловат).
Але вже з серпня після того, як спала спека і закінчилися планові ремонти на АЕС, ситуація в енергосистемі помітно покращилася, а відключення електроенергії припинилися - і для бізнесу, і для людей.
"Гарний" період тривав аж до 17 листопада, коли росіяни знову завдали масованого удару по українській інфраструктурі.
За даними джерела "Країни" на енергоринку, були попадання по трьох ТЕС (у тому числі і Бурштинській ТЕС, роботу якої було припинено) та по двох ГЕС (у тому числі і по Кременчуцькій ГЕС, роботу якої також призупинили, а дамбу у Світловодську тимчасово перекрили), а також ряду підстанцій у різних регіонах – Рівненській області (по одній підстанції Рівненської АЕС зафіксовано одразу три прильоти), Дніпропетровській, Одеській (там вдарили одразу по 4 підстанціям), Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській та інших областей.
На якийсь час вирубалася практично вся атомна генерація, чого під час попередніх атак не було. Не працювали 7 із 9 енергоблоків.
Як пояснив нам екс-працівник Чорнобильської АЕС та експерт з енергетики Олександр Купний, йдеться не про повну зупинку енергоблоків (якби це сталося, на їх повернення "в дію" знадобилося б, мінімум, кілька днів), а про так звану "роботу на неодружених оборотах". Тобто блоки не відключалися, але функціонували на мінімальній потужності і не видавали електрику в енергосистему.
Таке могло статися з кількох причин.
Перша - якби атака йшла безпосередньо на розподільчі пристрої АЕС.
"Тоді за різкого зниження напруги в мережі спрацювала б автоматика на атомних блоках і вони вийшли б в аварійну зупинку", - каже Купний.
Друга - переведення енергоблоків на знижені обороти "в ручному режимі" у превентивних цілях у випадках проблем із передачею електроенергії.
"На такий крок персонал АЕС зазвичай йде, якщо є удари по сусідніх підстанціях енергосистеми. У якийсь момент видавати електроенергію в мережу стає просто небезпечно через різке падіння напруги, тому потрібно обмежувати роботу блоків", - пояснив Купний.
За його словами, найімовірніше, на більшості станцій спрацював саме останній сценарій - з "ручним" обмеженням енергоблоків.
З Купним погоджується і Олег Попенко.
"Під масованим ударом відбулося розбалансування енергосистеми, тому потрібно було терміново обмежувати роботу атомних блоків, щоб ми випадково не отримали одразу кілька "чорнобилів", - зазначив експерт.
І хоча через якийсь час роботу блоків було повністю відновлено, такі "превентивні" відключення можуть виявитися досить небезпечними для атомної генерації, особливо, якщо повторюватимуться, - каже аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
"По-перше, паливо, на якому працюють блоки, має стабільно вигоряти. Воно не розраховане на роботу блоків "ривками". По-друге, обмеження потужності шкодить турбінам, підвищуючи ризики аварій надалі", - пояснив Корольчук. Він не виключає, що мала місце "нова задумка ворога" - сконцентрувати удари по підстанціях таким чином, щоб змусити наших енергетиків виводити атомні блоки в холостий режим. "І таким чином змусити нас своїми руками розхитувати атомну генерацію", - зазначив Корольчук.
"Легко відбулися"
Водночас атака, незважаючи на її масштаб, мала порівняно "легкі" наслідки.
Буквально відразу після ударів нардеп і член комітету ВР з питань енергетики Сергій Нагорняк заявив, що критичних пошкоджень українська енергосистема не отримала, і "легко відбулася".
"Регіонально так, дійсно. Одеса, Одеська область, Львівщина, Рівненщина та Волинь частково отримали пошкодження. Але, я думаю, протягом двох-трьох днів енергетики відновлять роботу, і ми повернемось до звичного ритму життя", - зазначив Нагорняк.
Побічно той факт, що енергосистема "легко відбулася" підтверджує і відсутність масових "блекаутів": у більшості регіонів відключення світла хоч і були, але в "щадному режимі" - на кілька годин. Що не йде в жодне порівняння із ситуацією навесні цього року, коли в першу добу після атак люди сиділи без електроенергії по 8-10 годин.
З понеділка графіки відключень світла в Україні діють, але також не є особливо жорсткими (відключають дві черги споживачів).
У західних областях (Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська) вже 18 листопада скасували всі обмеження.
"Точково скасування графіків відбулося і в інших регіонах. Наприклад, у нас у Славутичі про відключення попередили, але за фактом жодних обмежень не було", - каже Купний.
На думку Корольчука, такий "лайт-варіант" після достатньо потужного удару по енергосистемі пояснюється кількома чинниками.
Перше – знижене споживання електроенергії. Температура повітря, як для середини листопада, тримається на високих відмітках. Крім того, продовжує знижуватися споживання електроенергії з боку бізнесу.
За даними "Укренерго", максимум споживання 17 листопада був на 4,3% нижче, ніж минулого тижня, 10 листопада, а 18 листопада на 5:00 споживання було на 7% нижче, ніж напередодні. У НЕК це пояснили підвищенням температури повітря порівняно з минулим тижнем, а також знеструмленням значної кількості споживачів на Одещині. В Одесі ситуація продовжує залишатися складною, але повернемось до цього пізніше.
Щодо інших регіонів, то порівняно швидко повернутися до "звичного життя" допомагає також імпорт електроенергії. Зокрема, за словами Попенка, за рахунок великого імпорту (він, за даними "Укренерго", становить 3427 МВт/год і йде з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Молдови) вдалося швидко скасувати обмеження в західних областях.
Втім, насправді все не так райдужно. В українській енергосистемі зберігається чималий дефіцит. Наприклад, на ринку на добу вперед (частина якого на загальному енергоринку досягає 30%) 19 листопада дефіцитним буде годинник з 8:00 до 11:00 і з 14:00 до 21:00. Попит на електроенергію становить більше 109,5 тисяч МВт/год, а пропозиція – лише 105,76 МВт/год. Для порівняння: до атаки, 16 листопада, у дефіциті був лише один тимчасовий період – 17:00, а пропозиція електроенергії помітно перевищувала попит (123,4 тис МВт/год проти 86,8 тис).
Щодо імпорту, який допомагає Україні справлятися з дефіцитом електроенергії, то там також є проблеми. По-перше, сильно виріс цінник (у деякі години вартість електроенергії в Європі в 2-2,5 рази вища, ніж в Україні, хоча влітку була зворотна ситуація. По-друге, є проблеми зі "вільною" електрикою - на деякі години просто неможливо викупити обсяги, - пояснив Попенко.
З чим пов'язаний одеський блекаут
Осібно стоїть Одеса, де після масованої атаки зникли електрика, вода та опалення. У багатьох будинках через добу досі немає ні світла, ні каналізації. Енергетики ліквідують наслідки руйнувань, але на те, щоб повернути місто до нормального життя, може знадобитися тиждень або навіть більше, - каже Рябцев.
За його словами, "одеський блекаут" пояснюється кількома причинами.
"В Одесі давно дуже складна ситуація з енергетикою. Фактично там є тільки одна високовольтна лінія, яка зв'язує регіон з об'єднаною енергосистемою, тому "вирубати" її досить легко. Крім того, цього разу саме на Одещині "летіло" чи не найбільше ", - каже Рябцев. На його думку, у разі Одеси росіяни фактично намагаються повторити "харківський сценарій", коли після планомірних ударів область залишилася без власної генерації. "Це може бути одним із етапів у плані "розбити Україну на енергоострови", - зазначив Рябцев.
Ще один потенційно проблемний регіон – Сумська область, де було завдано суттєвих пошкоджень по ТЕС у Шостці та Охтирці, а також розподільних потужностей.
"Ко-генераційні установки, які могли б хоча б частково вирішити проблему з енергозабезпеченням у багатьох регіонах, у тому числі прифронтових, фактично не працюють - на їх запуск у місцевої влади не вистачає грошей", - додав Попенко.
Чого чекати взимку
Головне питання – що буде далі. Синоптики прогнозують похолодання вже найближчими днями і незрозуміло, чи будуть українці з теплом і світлом. Раніше "Країна" вже писала про "страшилки", які ще з літа почали озвучувати експерти. Були прогнози, що цієї зими люди сидітимуть без світла по 10-12 годин на добу.
Корольчук каже, що насправді такі сценарії не скасовуються.
"Навіть якби не було останньої атаки, ситуація в українській енергосистемі все одно супер складна. Ми буквально ходимо по краю. І будь-яка НП, чи то похолодання, чи вихід атомного блоку в аварійну зупинку вже можуть спровокувати перебої з електроенергією", - зазначив експерт.
Олег Попенко також каже, що Україна має шанси нормально пройти опалювальний сезон лише за умови теплої зими (до мінус 5 градусів) та відсутності подальших ударів по енергетиці, що, зрозуміло, ніхто гарантувати не може.
Але ключове питання – чи вдарять росіяни підстанціями АЕС (атомні станції забезпечують більшу частину генерації в Україні). Тоді доведеться надовго зупиняти атомні реактори та світла в Україні може бути не дуже довго. Про те, що росіяни готують такий удар ще з вересня заявляла українська влада. Але поки що Москва його не завдає. За однією з версій - зберігаючи як відповідь на удари західними ракетами по російській території. Або чекаючи настання холодів. Або накопичуючи запаси ракет.
