Довго та небезпечно. Скільки часу потрібно Україні для створення ядерної зброї – Spiegel
Україна не зможе створити ядерну бомбу в найближчому майбутньому, а її поява не тільки не покращить становище Києва у війні з РФ, а й створить для нього дуже великі ризики.
Про це пише щотижневий німецький журнал Der Spiegel, поспілкувавшись із вченими та експертами.
Видання нагадує, що минулого тижня британська Times повідомила документ українського аналітичного центру "Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння" (CACDS), який, як стверджується, був написаний для Міноборони України.
Згідно з доповіддю, "проста" ядерна бомба на кшталт тієї, що була скинута США на японське місто Нагасакі в серпні 1945 року, може бути розроблена Україною досить "швидко". Зарядом для неї може бути плутоній з відпрацьованих паливних стрижнів дев'яти ядерних реакторів на підконтрольній Києву території.
У математичному вираженні Україна має в своєму розпорядженні приблизно сім тисяч тонн плутонію, що, згідно з доповіддю, достатньо для "сотень" тактичних боєголовок. Однак ці сім тонн плутонію змішані з більш ніж 1300 тоннами інших високорадіоактивних матеріалів і не можуть бути використані для виробництва зброї в їхньому стані.
За словами Ганса Крістенсена з Федерації американських вчених у Вашингтоні, для створення ядерної бомби Україні спочатку доведеться розробити військово-виробничий проект, що "складно і займе багато часу".
Існує, по суті, два підходи до отримання ядерного збройного матеріалу:
-
збагачення урану, наприклад, за допомогою газових центрифуг – при даній технології з природного урану вилучається радіоактивний ізотоп уран-235, причому максимально високої концентрації, який може підтримувати ланцюгову ядерну реакцію після детонації ядерної бомби.
-
також в якості більш простої альтернативи можна в достатніх обсягах отримати ізотоп плутонію-239, що ділиться. Плутоній накопичується на АЕС за регулярного використання уранових паливних стрижнів.
"Для того, щоб виділити плутоній-239, знадобився б дуже специфічний метод спалювання палива та переробки відходів", - пояснив журналу Вільям Альберк з аналітичного центру Stimson Center у Вашингтоні.
Однак Україна не має коштів для переробки ядерних відходів і не зможе швидко побудувати такий завод.
"Північній Кореї знадобилося майже десять років, щоб побудувати завод у Йонбені", – нагадує Лівіу Хоровіц із Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки.
Навіть якщо припустити, що Київ рішучіший, вкладе більше ресурсів, маючи більш кваліфікованих фахівців – а все це, за словами експерта з ядерної зброї, "сумнівні припущення" – "у кращому разі йдеться про роки" на розробку.
Навіть якби Україна вирішила побудувати переробні потужності, це було б поганою ідеєю, вважає керівник дослідницького відділу з контролю над озброєннями та новими технологіями Інституту досліджень миру та безпекової політики Ульріх Кюн – надземні будівельні роботи на ранніх стадіях будуть помічені не лише міжнародними інспекторами, а й росіянами.
"Тому Україні доведеться будувати такі об'єкти таємно під землею, інакше вона ризикує зазнати будівництва бомбардування з боку Росії», - говорить Кюн.
Видання резюмує, що той факт, що країна може створити елементарну ядерну бомбу за кілька місяців, як стверджується в доповіді, є "нонсенсом".
При цьому в "ядерному питанні" є і стратегічний аспект: володіння однією або декількома бомбами не зробить Україну сильнішою по відношенню до Росії, яка все одно матиме більший ядерний потенціал. Навпаки, поява ядерної бомби поставить Київ у ще більш хитке становище.
На думку дослідника SWP Горовиця, ядерне озброєння ЗСУ стало б для Москви "відмінним приводом, щоб переконливо загрожувати чи навіть застосувати власний арсенал для роззброєння України".
Крім цього, якби Київ вийшов із Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, "країна опинилася б в одному ряду із ізольованою Північною Кореєю", каже Ульріх Кюн.
"Після такого кроку Україна виявилася б затаврованою на міжнародному рівні. Я не вірю, що західна військова допомога тривала б тоді в колишньому обсязі", – сказав він.
Раніше "Країна" розбиралася для чого українська влада робить "ядерні натяки" і який від цього буде ефект.
