З 1 січня 2025 року повністю припинився транзит російського газу українською ГТС.
Що означає "перекрита труба" для нашої країни як у плані газопостачання внутрішніх споживачів, так і з урахуванням зростання ризиків російських атак по газотранспортній системі ми вже аналізували.
Перший і найбільш очевидний ефект - зростання цінників на газ (а в подальшому - і на опалення) як для людей, так і для бізнесу. НКРЕ вже ухвалила рішення про збільшення тарифів на транспортування газу вчетверо, пов'язавши це із зупинкою транзиту. І хоча влада заявляє, що для населення поки що нічого не змінюється, експерти впевнені, що довго тримати тарифи на доставку, та й на сам газ, не вийде.
"Газ для населення може подорожчати до 10-12 гривень за куб (зараз – 7,96), доставка – до 4-4,5 гривень. Бізнес, який і так платить за газ за ринковими цінами, буде змушений віддавати за доставку до 1500 гривень за тисячу кубів замість нинішніх 500 гривень. Але річ не тільки у грошах. калорійності ресурсу, через що його споживання зростатиме", - каже аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
Експерт енергоринку Олег Попенко прогнозує черговий виток зростання цін "на все", оскільки бізнес почне перекладати зростання собівартості продукції через подорожчання газу споживачам.
Крім того, після втрати транзиту Україні буде потрібно вдвічі більше технічного газу для підтримки тиску в трубі.
Розбиралися, що означає зупинка транзиту російського газу українською "трубою" для людей та бізнесу.
Чи з'являться в Україні графіки "газових відключень"
Україна з нового року живе в умовах зупинки транзиту російського газу ГТС. Нагадаємо: постачання ресурсу з РФ українською "трубою" йшли до Європи, хоч і в зменшених обсягах, але без особливих перебоїв, навіть незважаючи на війну.
Але попередній договір про транзит закінчився у 2024 році, а продовжувати його не стали.
1 січня міністр енергетики Герман Галущенко в ефірі телемарафону заявив, що зупинка транзиту не вплине на українців. "Газ і тепло стабільно надходитимуть до кожного будинку", - запевнив Галущенко. І справді, жодних проблем ні з газом, ні з опаленням немає, принаймні поки що.
Тим часом експерти ще минулого року заявляли про чималі ризики зупинки транзиту. "І ця думка не змінюється – буде непросто", - вважає Корольчук.
Про які проблеми йдеться?
Адже, на перший погляд, Україна з 2023 року не залежить від імпорту газу, який з 2015 року офіційно йшов нашою "трубою" до Європи, але насправді чималі обсяги поверталися до вітчизняної ГТС за реверсом під виглядом "поставок з ЄС", насамперед, Словаччини, та з відповідними націнками (ресурс тарифікувався з урахуванням котирувань на біржі у Нідерландах та вартості транспортування).
Позаторік скинути цю "газову петлю" вдалося, насамперед, через різке зниження споживання газу - і за рахунок спаду в промисловості, і за рахунок "відсікання" населення на захоплених територіях. При цьому майже всі газові родовища залишилися на підконтрольних Україні територіях, видобуток продовжується, що дає змогу покривати потреби внутрішнього ринку за рахунок власного ресурсу.
"Ми цілком вкладаємося в обсяги внутрішнього видобутку: 8 млрд кубів йде на потреби населення, ще 4,5 млрд кубів – для теплоенерго, 4 млрд – для промисловості", – каже Корольчук.
Але, за його словами, цих обсягів вистачало з урахуванням наявності потрібного тиску в трубі, який багато в чому забезпечував транзитний газ.
"Без транзитних обсягів з'являється відразу кілька ризиків. По-перше, знадобиться більше технічного газу. Якщо донедавна вистачало 1,5 млрд кубів, то тепер потрібно буде 3 млрд. На цьому сезон є запас приблизно мільярд кубів, але ось що буде далі - питання відкрите. Швидше за все, його доведеться докуповувати", - вважає Корольчук.
"Орієнтовно нам знадобиться для підтримки тиску в трубі 2 млрд кубів уже цього сезону. ДТЕК вже постачає газ із США для "Укртрансгазу" та його закачування до ГТС. Цінник на газ у Європі зараз - 500-550 євро за тисячу кубів, можливо, будуть постачання з інших джерел та за іншими цінами, але у будь-якому випадку йдеться про чималі гроші", - додав Попенко.
Втім, навіть з урахуванням "зайвого" технічного газу можуть виникнути проблеми з подачею ресурсу в окремі регіони.
"Технологічно українська ГТС побудована таким чином, що для доставки ресурсу "на периферію" системи потрібно створювати додатковий тиск. Йдеться, зокрема, із забезпеченням Одеської, Миколаївської, Херсонської, частини Вінницької та Кіровоградської областей, а також багатьох сіл Волинської та Рівненської областей, які газифікувалися під "високий тиск у трубі". Тепер ресурс до споживачів цих регіонів може надходити з перебоями, особливо, якщо знадобляться збільшені обсяги, що можливо, наприклад, у сильні морози. Поки що погода тепла, але ми не знаємо, які сюрпризи може піднести лютий. – пояснив нам Корольчук.
Тобто, не виключено, що в морози споживачі "проблемних" регіонів можуть опинитися в ситуації, коли обсягів газу, що надходять, по просту не вистачить для опалення, або ж будуть періоди, коли газ взагалі не надходитиме. Фактично йдеться про такий самий сценарій, як і з електроенергією - відключення "за графіками", ліміти для бізнесу та ін.
Ще один ризик "труби без транзиту" - падіння калорійності газу (тобто його теплотворної здатності).
"За останні два роки калорійність українського газу знизилася приблизно на 10% через те, що українські видобувачі не мають можливостей для проведення потрібного ступеня очищення ресурсу. Але в трубі наш газ частково змішувався з добре очищеним російським і це дозволяло підвищувати показники якості. відсутність транзитного ресурсу калорійність українського газу може ще більше просісти. Наприклад, щоб обігріти будинок, витрачатимемо не 500 кубів, а 550-600 кубів, а отже, оплачуватимемо ці збільшені обсяги", - зазначив Корольчук.
Він також говорить про ризик збільшення обсягів ремонтних робіт на газопроводах.
"Магістральні газопроводи все одно продовжать функціонувати, що в умовах недостатньої кількості ресурсу призведе до збільшення корозій та підвищеної аварійності, і, отже, зростання витрат на обслуговування та ремонт системи", - додав експерт.
Хто скинеться $800 млн на трубу
Збільшення витрат на обслуговування ГТС відбуватиметься на тлі припинення надходження доходів від транзиту російського газу оператору газотранспортної системи, а це близько 700-800 млн. доларів на рік.
Власне, останнє якраз і стало головним аргументом для НКРЕ підвищити тарифи ОДТСУ у 4 рази – зі 160 до 660 гривень за тисячу кубів.
За оцінками джерел "Країни", підвищення тарифу на 500 гривень принесе оператору ГТС додатково близько 10-11 млрд гривень (250 млн доларів) на рік, тобто все одно не покриє доходи, що випадають із зупинкою транзиту.
Гендиректор Оператора ГТС Дмитро Ліппа заявив, що у 2024 році 85% доходу компанії – це плата за транзит, і лише 15% – плата від внутрішніх споживачів.
Тобто для збереження доходів ВДТСУ на колишньому рівні тарифи доведеться підвищувати ще в 2-2,5 рази.
"В ідеалі тариф для комерційних споживачів має бути на рівні 1500 гривень за тисячу кубів. Швидше за все, його підвищать ще у два етапи – спочатку до 1000 гривень, а потім до 1500. Але не виключено, що на підсумкову планку тариф виведуть лише наступного разу. опалювальному сезоні. Для населення тариф на доставку газу з урахуванням нинішніх реалій має становити не нижче. 4-4,5 гривень за куб (це приблизно в 2-2,5 рази вище, ніж зараз – Ред). доходу для ОДТСУ, зокрема, може розглядатися фінансування з бюджету", - зазначив Корольчук.
Ліппа заявив, що для повної компенсації втрати транзиту цього підвищення тарифів дійсно не вистачить, але сказав, що "згодні, і розуміємо, що економіка України вимагає зважених рішень". Він також додав, що компанія готувалася до зупинки транзиту та мінімізувала можливі втрати, зокрема, закрила та законсервувала певні компресорні станції, оптимізує витрати та звільняє частину персоналу.
Але, як уже писала "Країна", поки що немає остаточного розуміння, що буде з тарифами на газ і його доставку для людей - з цього питання влада має ухвалити політичне рішення. Або підвищити тарифи для населення, або змусити НАК "Нафтогаз" дотувати постачання, продаючи газ фактично собі на збиток. При цьому в облгазів вже зараз фінансова ситуація вкрай важка, адже їхні тарифи не підвищувалися ще з 2021 року, і у фінансових планах багато показників розраховані за цінами трирічної давності, наприклад, на бензин - по 27 гривень (хоча реально він уже коштує 57-. 60 гривень за літр), електроенергію - по 3 гривні (при нинішньому ціннику для юросіб - 6 гривень за кіловат) тощо.
Такий "дисбаланс" накопичує борги дочірньої компанії "Нафтогазу" - "Газмережі", в яку держава об'єднала відібрані у приватників облгази. Поки що НАК вирішує проблему внутрішніми "схемами", скажімо, дозволяє "Газмережам" не платити за технологічний газ, тобто, борги частково перекладають на видобувний підрозділ - "Укргазвидобування". Але як довго така тендітна схема ще зможе балансувати – питання відкрите. Зрозуміло, що рано чи пізно влада буде змушена повернутися до перегляду тарифів для споживачів, зокрема населення.
Що буде з тарифами для населення
У меморандумі з МВФ українська влада підписалася на приведення комунальних тарифів на ринковий рівень. Поки що все обмежилося, головним чином, електроенергією для населення. Цінники на газ з початку війни для людей не змінювалися та зафіксовані на рівні 7,96 гривень за куб. Хоча формально навіть у цінниках на опалення для людей, які формують теплокомуненерго, газ уже коштує вдвічі дорожче, різницю в тарифах компенсує місцева влада, - каже голова КП "Тепловик" Олександр Душенко.
За словами Корольчука, у Міненерго "у столі" вже є кілька варіантів нових тарифів на газ для населення.
"Йдеться про 10-12 гривні за куб. Але може бути прив'язка до споживання - до 600 кубів, до тисячі і до 2 і більше тисяч кубів на місяць. Чи буде затверджений один із цих варіантів або з'явиться якийсь новий - поки що неясно.До кінця нинішнього опалювального сезону тариф на газ міняти не буде, але ось до наступного сезону може бути збільшення", - каже Корольчук.
Опалення, у структурі якого газ займає близько 70%, також може зрости у ціні приблизно на третину. Але для цього потрібна "відмашка" влади - доки її не буде, теплокомуненерго будуть змушені опалювати будинки українців за нинішніми тарифами, навіть якщо вони для них глибоко збиткові.
Щодо доставки газу для населення, то офіційно тариф поки що теж не змінюється. Але платіжка на доставку розраховується з урахуванням показників споживання за попередній "газовий рік" (він закінчився у вересні). Тобто 2025 року українці платитимуть за розподіл з урахуванням обсягів споживання за період з 1 жовтня 2023 року по 30 вересня 2024 року. Це означає, що ті, хто в минулі роки споживав більше газу, той більше платитиме і цього року (навіть якщо знизить обсяги споживання). При цьому нинішні тарифи на розподіл газу відрізняються по регіонах і постачальникам. Скажімо, у Вінницькій області клієнти "Газмереж" платять за доставку 2,1 гривні за куб, а "Газпостачсервісу" - майже 3 грн, у Запорізькій області клієнтам "Запоріжгазу" нараховують 1,1 грн, у Київській - тим, хто на обслуговуванні у "Газмереж" виставляють цінник близько 1,8 грн, а клієнти "Київгазу" платять менше 40 копійок і т.д.
"Думаю, вже з наступного опалювального сезону для населення підвищаться і тариф на газ, і тариф на доставку та розподіл", - підсумував Попенко.
"Кратне підвищення цін та масові звільнення"
Що стосується бізнесу, який уже платить за газ "по ринку" і платитиме за його доставку за новими тарифами, то, за словами Попенка, він перекладатиме збільшені витрати на цінники для споживачів.
У найближчі півроку ціни на багато продуктів, зокрема їжу, через це можуть зрости на 10-20%. Глава Федерації металургів України Сергій Біленький уже заявив, що щорічні витрати для промисловості через нові тарифи зростуть на 300 млн гривень, оскільки підприємства "не в змозі витримувати таке значне навантаження".
У Європейській бізнес-асоціації ще раніше закликали НКРЕ залишити тарифи для бізнесу на колишньому рівні та забезпечити прозорість їх встановлення. Федерація роботодавців України спрогнозувала "катастрофічні наслідки для економіки" після підвищення тарифів на транспортування газу для бізнесу. У ФРУ очікують на нову хвилю падіння виробництва, а також масові скорочення людей і "кратне" підвищення цін на товари та послуги.
При цьому у Федерації також звертають увагу на "непрозорість" нових тарифів і наполягають на аудиті ВДТСУ для "виявлення об'єктів з низькою ефективністю або тих, що не генерують прибутку", що дозволить зафіксувати тариф на рівні не вищому за колишні 124,16 гривень за тисячу кубів (а не підвищувати його до нового рівня – 502,5 гривень). Але, мабуть, до цих аргументів НКРЕ не дослухалася.
