Три міста на Донбасі на межі падіння, арешти генералів ЗСУ, на що чекати після інавгурації Трампа. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1062-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Війська РФ здійснили низку нових поступів під Покровськом. Зокрема, за деякими даними, захопили село Котлине

"Котлино мінус, ворог закріплюється на останніх позиціях і продовжуються стабілізаційні заходи. Відходячи з позицій, було підірвано будівлю та стволи шахти", - повідомляє український боєць із позивним "Мучною".

За даними карти військового паблика Deep State, частина Котліно під контролем ЗСУ.

Це село важливе тим, що на північний захід вже немає населених пунктів до самої траси Покровськ-Павлоград. Від Котліно до неї залишається трохи більше чотирьох кілометрів. Цією трасою постачається Покровськ, і росіяни, як вважають військові експерти, спробують її перерізати. При цьому українські військові кажуть, що вже зараз трасою не можна повністю користуватися, оскільки вона перебуває під вогневим контролем росіян.

На південь армія РФ просувається до кордонів Дніпропетровської області, до яких залишилося менше п'яти кілометрів. Ще тиждень тому ця відстань була шість із половиною кілометрів. Фронт у суботу максимально наблизився до Дніпропетровської області з боку Вдалого. У Вдалому вже ведуться бої.

Друга кризова для ЗСУ ділянка – Велика Новосілка на кордоні Донецької та Запорізької області. Селище, яке є великим укріпрайоном ЗСУ, знаходиться за крок від оточення, судячи з карти Deep State. Напередодні росіяни захопили там два останні села - Ненудне та Врем'євку. Для комунікацій в українського гарнізону залишається лише вузький коридор 1,5 кілометра завширшки.

"Майбутній відхід з Великої Новосілки буде "дуже веселим". Тому що навіть ґрунтовок там для цього залишилося мало", - пише український військовий оглядач Богдан Мірошников.

"Мучний" також закликає відводити сили з селища "бо противник почне кидати туди все, що тільки можна. По суті, вони вже це роблять - починаючи від авіаударів і закінчуючи обстрілами "Градами", як це було в Вугледарі".

Армія РФ розширює свої плацдарми на правому березі річки Жеребець в Іванівці Донецької області та на правому березі річки Оскол у Дворічній Харківській області. Такі зміни відображено на карті Deep State. Також росіяни просунулися в районі Тернів, на лівому березі Жеребця (поруч із Іванівкою на Лиманському напрямку).

Паблік публікують відео з присутністю російських військ у південній частині Тернів, що підтверджує практично повний контроль РФ над селом, яке росіяни почали штурмувати з півночі.

"На Лиманському напрямі ситуація посилилася. Йдеться про тактичні просування ворога, нічого вкрай критичного та масштабного, але й хорошого мало", - коментує Іванівка лейтенант ЗСУ Алекс.

У Курській області за даними Deep State, ЗСУ відновили позиції на південний схід від Суджі - в районі Махнівки, де нещодавно просунулися росіяни.

У Торецьку, пише український військовий паблік, росіяни розпочали бої за шахту "Торецька" - останній великий промисловий об'єкт, який утримують ЗСУ. Солдати супротивника помічені на спорудах шахти, відео з ними опублікували українські військові. За росіян скидають дрони, і даних про те, що вони закріпилися на шахті, немає.

Військовий оглядач Bild Юліан Репке, аналізуючи ситуацію на фронті, пише, що ЗСУ ведуть "безнадійну битву" у Торецьку, Часовому Яру та Великій Новосілці. На його думку, ці три міста знаходяться "за кілька днів або тижнів від падіння".

Торецька захоплено росіянами на 95%, Часів Яр на 60% - там втрачено контроль над найбільшим багатоповерховим районом та вогнетривким заводом, ЗСУ контролюють адміністративний центр міста та кілька дачних районів.

Велика Новосілка оточена із трьох сторін, росіяни обійшли його з флангу. І ЗСУ намагаються забезпечуватись через вузький коридор, який йде через річку без моста. Спостерігачі вважають, що ЗСУ незабаром відступлять, щоб уникнути повного оточення.

До обстрілу. Вранці суботи російські війська завдали удару по Києву. Руйнуванням зазнав район Лук'янівки - постраждала станція метро, сусідній з нею "Макдональдс", бізнес-центр, було прорвано водопровід. Загинуло троє людей.

Росія заявила, що завдала удару по конструкторському бюро "Промінь", що знаходилося на Лук'янівці. Україна цього не підтверджувала та заявляла, що туди впали уламки збитих ракет.

При цьому пізніше вийшло відео цього удару, яке показало вкрай потужний спалах та звук вибуху після прильоту.

ТЦК та розбирання в армії

У Раді сьогодні було засідання, присвячене жорсткій мобілізації у Харкові. Вона, за словами нардепа Бужанського, "дедалі більше нагадує фільтраційні заходи під час контртерористичної операції".

Нагадаємо, цю проблему минулого тижня з трибуни Ради порушив нардеп Бакумов. Він заявив, що співробітники ТЦК у балаклавах у Харкові блокують дороги та б'ють людей. А чоловіки бояться виходити надвір.

Під час засідання спливла інформація, що військкомати загалом віддають перевагу вуличному "вилову" людей, а не виписувати їм штрафи - як було закладено в жорсткий закон про мобілізацію, прийнятий навесні.

З'ясувалося, що лише 12% тих, хто ухилявся від заочних повісток, отримали штрафи. У ТЦК пояснили, що виписувати штрафи для них надто дорого, тож вони продовжують ловити людей на вулиці.

"Під час мого запиту на міноборони і спільного засідання двох комітетів виявилося, що штрафи виписані приблизно на 12% повісток, що ухилилися. З пояснень ми почули, що військком не може виписати багато протоколів, тому що це дуже дорого, 82 гривні кожен рекомендований лист, яким потрібно повідомити про виписку штрафу. Не можемо надіслати підкріплення під Покровськ, бо листи дорогі, висновок такий", - написав нардеп Бужанський.

Нагадаємо, що суттю ухваленого минулої весни закону про посилення мобілізації був принцип "служи чи плати" - коли ті, хто не виконує розпоряджень мобілізаційного законодавства, повинні автоматично виплачувати величезні штрафи. Заявлялося, що це дозволить припинити "бусифікацію" людей на вулицях.

Але, як бачимо, зараз реалізувати цей принцип не вдалося. А жорстка вулична мобілізація лише посилюється.

Відправка в армію примусово мобілізованих, як уже неодноразово повідомлялося, викликає масове дезертирство з бойових частин, що послаблює воюючі бригади.

Головком ЗСУ Сирський вчора в інтерв'ю українським ЗМІ заявив, що персонал тилових служб продовжать переводити на фронт через брак живої сили на фронті. Він визнав, що на даний момент темпи мобілізації не покривають потреби ЗСУ у поповненні.

"Ми повинні підняти адекватну кількість особового складу в механізованих бригадах. Можливості мобілізації, на жаль, не перекривають цієї потреби. Тому доводиться зменшувати, зокрема, логістичну складову та складову забезпечення", - сказав Сирський.

В армії тим часом почалися арешти генералів - у тому числі після скандалів із масовим СЗЧ

Так, у Чернівцях було затримано колишнього командира 155-ї механізованої бригади "Анна Київська" полковника Дмитра Рюмшина. Нагадаємо, із цієї бригади втекло майже дві тисячі мобілізованих. Наразі колишній командир підозрюється у бездіяльності, що призвело до масового СЗЧ підлеглими, повідомляє прокуратура.

За даними слідства, він не повідомляв правоохоронців про дезертирів – як під час навчання у Євросоюзі, так і вже на фронті на Донбасі. Деякі підлеглі періодично самовільно залишали місце служби, потім добровільно поверталися, відчуваючи безкарність за такі дії.

Також перевіряється інформація про корупцію у бригаді під час відбору військових для проходження навчання за кордоном та за ухилення від служби.

Крім того, отримали підозри колишній командувач ОТУ "Харків" Юрій Галушкін та екс-командир 125-ї львівської бригади тероборони Артур Горбенко. Їх звинуватили у провалі оборони при відображенні настання росіян під Вовчанськом та Липцями у травні.

ГБР заявило, що вони знали про швидке вторгнення РФ, але не попередили бійців, не облаштували позиції, ставили "завищені" завдання, а також не віддавали наказів про повернення втрачених позицій. За версією слідства, все це спричинило просування росіян у Харківській області.

Ситуація на Балтиці

Західні ЗМІ вчора фактично анулювали версію про російську причетність до пошкоджень ліній електропередач на дні Балтійського моря. The Washington Post із посиланням на західні служби безпеки пише, що причиною стали нещасні випадки.

За словами кількох представників американських та європейських розвідок, розриви підводних кабелів, скоріш за все, були результатом морських аварій, а не російського саботажу. Слідчі не виявили жодних ознак того, що комерційні судна, підозрювані в протаскуванні якорів морським днем, робили це навмисно або за вказівкою Москви.

Нагадаємо, що історії з поривом кабелів викликали дискусії до НАТО на тему суворішого контролю Балтики силами Альянсу. У тому числі заговорили про примусовий огляд російських судів та блокування руху з портів РФ на Балтиці.

Це стало б дуже сильним ударом по російському експорту, і в Росії вже давали зрозуміти, що таке блокування буде рівносильним оголошення війни. Тобто - це була потенційна "гаряча точка", яка могла б призвести до прямого військового конфлікту РФ і НАТО.

Якщо тема "це були не диверсії, а нещасний випадок" стане й офіційним висновком, це зніме напругу по даному пункту. Що важливо у контексті анонсованих Трампом переговорів щодо завершення війни в Україні, про що докладніше поговоримо нижче.

Трамп напередодні інавгурації: розмова з Путіним та плани щодо України

Сьогодні відбудеться інавгурація Дональда Трампа, і він офіційно обійме посаду президента США. І зможе зайнятися українським питанням уже практично.

Як повідомляє CNN, Трамп уже доручив своїм помічникам організувати телефонну розмову з Путіним. Він має відбутися за кілька днів після інавгурації.

Однією з цілей розмови буде обговорення особистої зустрічі найближчими місяцями – для спроби покласти край війні в Україні, повідомляють джерела, знайомі із ситуацією. Підготовку розмови розпочали кілька днів тому. "Трамп та його команда сподіваються швидко розпочати роботу над планом врегулювання (в Україні - Ред.), який можна буде реалізувати протягом перших місяців його президентства, у тому числі шляхом прямої розмови з Путіним", - пише видання.

Учора, виступаючи на мітингу у Вашингтоні напередодні своєї інавгурації, він знову пообіцяв, що зупинить війну в Україні та не допустить Третьої світової.

Путін сьогодні привітав Трампа зі вступом на посаду і заявив, що Росія "відкрита для діалогу" по Україні з новою американською адміністрацією. "Найважливіше - усунути першопричини кризи. Метою має бути не коротке перемир'я, а довгостроковий світ з повагою до всіх інтересів", - заявив Путін.

Також він сказав, що Москва бачить заяви Трампа та його команди про бажання відновити прямі контакти з Росією, а також не допустити Третьої світової війни та "вітає цей настрій".

Ці заяви Путін зробив на засіданні Радбезу РФ, на якому, в тому числі, обговорювалися і майбутні відносини зі США.

Напередодні інавгурації британська газета Daily Mail повідомила, що Трамп серед перших підпише указ, який забороняє нову допомогу іншим країнам, якщо вона не відповідає стратегічним цілям США. Одним із основних одержувачів американської допомоги є Україна.

Трамп цього поки не коментував, але продовжує активно декларувати свою прихильність до зупинки війни. Радник Трампа з нацбезпеки Майк Уолц заявив, що "усі мають бути з цим згодні".

"Президенту Трампу ясно, що ця війна має припинитися. Я думаю, всі повинні бути з цим згодні. І насправді, Зеленський навіть зараз входить до кімнати і каже: "Ми готові працювати з вами, президенте Трампе, щоб зупинити цю війну" ", - сказав Уолц телеканалу CBS.

Він озвучив три ключові питання врегулювання. "По-перше, кого ми запросимо за стіл переговорів? По-друге, як ми посадимо їх за стіл переговорів? І, по-третє, які межі угоди?", - заявив радник.

Уолц назвав війну в Україні "м'ясорубкою", яка може призвести до Третьої світової. "Це окопна війна часів Першої світової, справді м'ясорубка, коли люди проходять через відкриті поля на сході України. Однак із ескалаційними наслідками Третьої світової війни", - додав Уолц.

За його словами, із необхідністю зупинити війну вже згоден і Зеленський. Водночас західні ЗМІ пишуть, що українська влада проти завершення конфлікту найближчим часом. Про це вже повідомляла і "Країна" - а тепер заявили джерела британського видання The Telegraph.

Газета наводить позицію "офіційних осіб у Києві", які заявили, що "примус України до переговорів з Росією до того, як вона поверне собі перевагу на полі бою, матиме катастрофічні наслідки".

Побоюючись, що нова адміністрація США може скоротити військову допомогу у разі відмови від переговорів, Зеленський хоче довести, що Україні спочатку потрібен час та підтримка для ескалації своєї кампанії у глибині Росії, пише The Telegraph. За словами помічників українського президента, якщо не змусити Путіна "відчути біль" перед переговорами, це надасть йому сміливості, послабить Україну і зрештою завдасть шкоди репутації та інтересам Заходу.

Коли спецпредставник Трампа Кіт Келлог заявив, що досягнення мирної угоди може зайняти до 100 днів, це викликало "глибоке занепокоєння" у Києві, пише The Telegraph.

За словами радника ВП Подоляка, "вкрай важливо, щоб Україна отримала підтримку, щоб змусити Кремль розпочати переговори щодо необхідності, а не за власним вибором".

При цьому джерела американських ЗМІ говорять про те, що поки що немає реакції Трампа на всі ці заклики Києва. Як і на запитання, якими будуть гарантії безпеки України.

Більшість представників Байдена та Трампа у приватних бесідах упевнені лише в тому, що Росія збереже контроль за захопленою територією в Україні після зупинки війни, пише New York Times. "Росія, швидше за все, збереже свої сили на приблизно 20% території України, яку вона зараз окупує, в рамках перемир'я, аналогічного тому, яке зупинило, але не завершило Корейську війну 1953 року", - повідомляє видання.

Питання майбутніх гарантій безпеки стане "складнішою частиною будь-якої угоди", і "його обриси туманні".

Видання нагадує варіант, за якого зупинка вогню може бути забезпечена європейськими миротворчими силами, "швидше за все, під керівництвом британських, німецьких та французьких військ". Але ключовим питанням тут буде готовність Трампа надавати цьому угрупованню розвіддані та зброю, а також зберегти дозвіл на удари України російською прикордонною територією, заявили NYT джерела в адміністрації Байдена.

"Трамп натякнув, але не сказав, що він може відкликати цей дозвіл. А його віце-президент, Джей Ді Венс, був одним із провідних критиків продовження американської військової підтримки", - нагадує видання. При цьому "росіяни хочуть набагато масштабнішої угоди - такої, в рамках якої США виведуть свої війська та зброю з Європи".

Поки умовна "партія війни" агітує нового американського президента притримати коней із її зупинкою, окремі прихильники Трампа закликають навпаки різко прискоритися з цього питання.

Трамп має швидко закінчити війну в Україні, інакше він ризикує втягнути США у конфлікт ще сильніше, заявив в інтерв'ю Politico колишній головний стратег Трампа Стів Беннон.

"Якщо ми не будемо обережні, це перетвориться на В'єтнам Трампа. Саме це і сталося з Річардом Ніксоном. У результаті він став господарем війни, і вона увійшла в історію як його війна, а не Ліндона Джонсона (попередник Ніксона на посаді президента, за якого США втягнулися у війну у В'єтнамі -", - сказав Беннон.

На думку Беннона, Трамп має одразу роз'яснити Зеленському, що "у місті з'явився новий шериф", і треба закінчувати війну. Колишній радник Трампа також виступає за скорочення військової допомоги Києву.

Він вважає, що Трамп може потрапити "у пастку, підготовлену малоймовірним альянсом американської оборонної промисловості, європейців і навіть деяких із друзів самого Беннона, яких він вважає, що збилися зі шляху", серед яких і спецпредставник по Україні Кіт Келлог.

Беннон критикує ідею Келлога пригрозити Росії збільшенням військової допомоги Україні у разі відмови Москви сідати за стіл переговорів. На думку колишнього радника, це збільшує ризик ще більшого втягування Вашингтона у війну, яку, на його думку, виграти неможливо. Також Беннон вважає, що війна в Україні не відповідає національним інтересам США та виступає за те, щоб Трамп в інавгураційній промові пообіцяв швидко її закінчити.

На що чекати після інавгурації Трампа?

Що далі буде з війною та Україною після того, як Трамп обійме посаду?

З моменту його обрання на посаду президента було чимало прогнозів, що до дня інавгурації противники якнайшвидшої війни в Україні, на Заході та в Росії зроблять усе, щоб переконати Трампа відмовитися від ідеї припинення вогню та переговорів з Путіним або вкрай утруднити ведення переговорів.

Окремі заходи в цьому напрямі проводилися. Наприклад – дозвіл на далекобійні удари по РФ. Однак вони не призвели до ескалації через обмежену реакцію з боку Москви. Не мали сильного ефекту й інші спроби "підірвати ситуацію".

Не виправдалися й прогнози, що обидві сторони спробують напередодні інавгурації посилити свої переговорні позиції військовим шляхом. Зокрема РФ не "погасила" українську енергетику і не вдарила по найбільших родовищах газу (навпаки – інтенсивність ударів останнім часом знизилася). Україна ж не розпочала масштабне наступ, щоб переламати ситуацію на фронті (якщо не вважати невдалою атакою на Бердін у Курській області два тижні тому).

Загалом військова ситуація колишня – росіяни володіють ініціативою, наступаючи на багатьох ділянках фронту, поступово захоплюючи нові території, хоча великих проривів з їхнього боку та розвалу фронту з боку ЗСУ поки що не спостерігається. Україна продовжує завдавати ударів по тилах РФ, проте також поки що без критичних наслідків для здатності Росії продовжувати війну.

Байден напередодні звільнення з посади посилив санкції проти російського нафтогазового сектора, проте повною мірою вони набудуть чинності лише з 12 березня, а тому їхній ефект ще не встиг проявитися повною мірою.

Не виправдалися й очікування "партії війни", що Трамп "забуде" про обіцянки домогтися припинення вогню в Україні. Президент США продовжує позначати це як свій пріоритет і вже намітив на найближчий день переговори з Путіним. Таку ж позицію принаймні на словах заявили й інші представники його команди. Щоправда, як писалося вище, колишній радник Трампа Беннон не виключає, що частина оточення президента США саботуватиме процес мирних переговорів у кооперації з американськими ВПК та частиною європейських країн. І, за підсумком, Трамп втягнеться у війну ще сильніше, ніж Байден.

Так це чи ні – покаже час. Але очевидно, що досягти угоди про завершення війни найближчим часом на компромісній основі буде справді вкрай непросто. Але можливо.

Переговорна позиція, яка зараз формулюється командою Трампа, судячи з публічних заяв та витоків у ЗМІ, зводиться до трьох пунктів – припинення вогню по лінії фронту, у тій чи іншій формі обіцянка не давати Україні членства в НАТО (назавжди чи на найближчі десятиліття), а також початок процесу зняття санкцій із РФ.

Це не збігається з тим, що хоче Київ (українська влада взагалі проти якнайшвидшого завершення війни). І це не зовсім збігається з тим, чого хоче Москва (з червневих тез Путіна, а також вимог вивести ЗСУ з Курської області).

Однак, як вихідна позиція для старту переговорів, "пункти Трампа" можуть стати цілком робітниками.

Питання, чи будуть Україна і Росія готові на компроміси. І які заходи готовий Трамп використати для того, щоб обидві сторони до компромісів змусити. І чи він готовий взагалі займатися таким примусом.

На Київ у США є численні та прямі заходи впливу. Чи зможе українська влада, незважаючи на це, "піти у відмову"?

Теоретично так. Фінансово можуть допомагати європейці. Проблеми, що виникають у бюджеті, можна вирішити за рахунок різкої девальвації гривні. Адміністрація Байдена, що пішла, видала в останні місяці великий пакет зброї. Крім того, до 70-80% усіх ударів по живій силі та техніці на фронті нині здійснюються не американською зброєю, а безпілотниками китайського чи українського (зокрема і з китайських комплектуючих) виробництва. І ця тема вже починає прокачуватися в українському інформполі в контексті, що не потрібно переживати, якщо США припинять військові поставки.

Також у Києві в ході припущення, що Трамп у будь-якому випадку "не посміє кинути Україну" і продовжить підтримку навіть якщо українська влада відкине його мирний план.

Проте ця логіка вкрай ризикована. Якщо припущення про те, що Трамп "продовжить допомагати в будь-якому випадку" не виправдається і допомога США буде заморожена, це дасть старт цілому ланцюжку вкрай небезпечних для України подій.

Насамперед, ЗСУ критично залежать від постачання американських систем ППО та ракет до них. Якщо вони припиняться, то вже протягом недовгого часу українське небо виявиться беззахисним і РФ повною мірою зможе скористатися своєю перевагою в повітрі. І тоді масовані бомбардування Києва ФАБами та КАБами стануть звичною справою. Проблеми будуть і з постачанням бронетехніки, і боєприпасів. Зрештою, припинення американської допомоги стане сигналом для противників продовження війни в Європі розпочати активні дії щодо припинення підтримки України та зняття санкцій з РФ. До речі, вже 31 січня закінчується термін дії великого пакету санкцій ЄС (включно з блокуванням резервів російського Центробанку) і та ж Угорщина та Словаччина можуть заблокувати його продовження. Все це різко погіршить стратегічні перспективи України у війні. І, за підсумком, переговорна позиція Києва може виявитися радикально слабшою, ніж зараз. А умови завершення війни радикально гірші.

Інше питання, що є окремі пункти, які для Києва будуть "червоною лінією".

Наприклад, скорочення ЗСУ, що зробить країну беззахисною перед РФ та фактично призведе до встановлення неформального контролю Кремля над Україною. І якщо Трамп наполягатиме на цьому, то українська влада може ухвалити рішення продовжувати опір у будь-якому випадку. Принаймні доти, доки армія зберігає боєздатність. Втім, поки що ніщо не вказує на те, що Вашингтон має намір примушувати Україну до обмеження ЗСУ.

З Росією, якщо та продовжить наполягати на незмінності своїх умов, Трампу буде складніше.

Такого прямого впливу на Москву, як на Київ, у США немає. Американці можуть використовувати важелі у вигляді посилення санкцій та економічного тиску, спробувати домовитися про спільне "примус Кремля до миру" з китайцями (хоча з урахуванням явного антикитайського крену політики Трампа це буде важко), різко збільшити постачання зброї Україні. Однак ефект від цього не дуже зрозумілий. Крім того, якщо він справді буде відчутним, то на різку ескалацію до загрози застосування ядерної зброї може піти Москва. А це саме те, чого намагався уникнути всіма силами Байден та обіцяє не допустити Трамп.

Інше питання, що сама Москва через багато причин може виявити готовність до компромісів і дійти висновку, що в її інтересах якнайшвидше завершення війни по лінії фронту (тобто з фіксацією контролю РФ над захопленими територіями) при нейтральному статусі України. Як ми вже писали, серед російської еліти така думка поширена. І якщо ця лінія переможе, то це відкриє дорогу до вироблення компромісного плану. З боку Росії, швидше за все, в ньому залишиться вимога виведення ЗСУ з Курської області, нейтральний статус України, зняття санкцій (повне або на першому етапі часткове), а також реалізація в тій чи іншій мірі пропозицій РФ до США та НАТО з безпеки у Європі, які були висунуті у грудні 2021 року (з чим може, як ми вже зазначали, погодитись і Трамп). З боку України – відсутність обмежень щодо ЗСУ.

Спірним моментом залишається оформлення цих домовленостей – угода про перемир'я чи повноцінний мирний договір із офіційною фіксацією нового кордону між двома країнами. На мирному договорі наполягає Кремль (і це може стати однією з головних умов на переговорів). Українська влада зараз категорично проти цього, але на 100% варіант із мирним договором виключати не можна.

Якщо сторони зможуть узгодити основні параметри завершення війни, далі виникає питання етапів реалізації цих угод. Швидше за все, першим етапом буде припинення вогню по лінії фронту, а також кроки Трампа назустріч російським пропозиціям грудня 2021 року (наприклад, заява про виведення американських військ із країн Східної Європи). Другий етап: скасування військового стану в Україні, а потім – внесення передбачених угодами змін до української Конституції (її заборонено змінювати під час військового стану) нинішнім або після проведення виборів уже новим парламентом.

Втім, другий етап може повторити долю Мінських угод, які також передбачали внесення змін до Конституції України, чого зроблено не було.

Тому або сторони погоджуються з тим, що вони можуть задовольнитись і першим етапом (припинення вогню та угода РФ і Трампа Європою), а другий вже як вийде. Або виконання другого етапу буде записане як жорстка умова надання допомоги Україні у повоєнному відновленні або будуть передбачені інші важелі впливу.

Очевидно, що все описане вище є надзвичайно складним процесом, помноженим на крайню ворожість та взаємну недовіру сторін. І результату не гарантовано. Сили, які не зацікавлені в закінченні війни, намагатимуться торпедувати переговори на кожному з етапів. А їхній провал може призвести до глобальної ескалації. Тому ставки вкрай високі.

Дуже сильно вплинути на ситуацію можуть форс-мажори. Внутрішня дестабілізація в Україні чи Росії та/або втрата боєздатності та керованості українською чи російською армією. Початок "великих потрясінь" у США та Європі, посилення протиріч усередині ЄС та глобального Заходу. Новий великомасштабний військовий конфлікт у світі.

Все це може кардинально змінити перебіг подій і нічого з цього не можна виключати. Саме собою продовження нинішньої війни є найважливішим чинником, який збільшує ймовірність потрясінь в Україні, Росії, Заході та в усьому світі. І розуміння цього все ж таки може підштовхнути всі сторони до досягнення угоди про завершення війни.