Аналізуємо підсумки 1070 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Армія РФ просунулась на кількох ділянках між Покровськом та Кураховим, свідчить карта DeepState.
Найбільш запеклі бої зараз точаться у районі Андріївки, яка має важливе значення для оборони територій на захід від Курахового. Росіяни зайняли північно-східну його частину та ведуть бої за центр, повідомив український боєць "Мучний".
На південь від Андріївки через річку Вовча розташоване село Константинополь. Контроль над обома селами дозволив би РФ оточити українські війська на ділянці від Дачного до річки Сухі Яли. Тому бої тут тривають запеклі.
Також помітно, що між Покровським та Кураховим росіяни рухаються і безпосередньо до кордону Дніпропетровської області – з боку Срібного та Новоандріївки. Там до меж регіону лишилося менше десяти кілометрів. У тому, куди можуть росіяни вирушити з Донбасу, ми розбиралися тут.
Міноборони РФ сьогодні заявило про захоплення Дворічної, що на правому березі річки Оскол у Харківській області. Голова Харківської ОВ це спростовує.
"Так, на території цього населеного пункту ведуться активні бойові дії. Говорити про те, що його захоплено — жодних підстав для цього немає", - сказав Олег Синегубов.
На карті Deep State зазначено присутність ЗСУ у північно-західному районі селища та сіра зона у його центрі. Решта зайнята російською армією. Зазначимо, що РФ раніше заявляла про захоплення і сусіднього села Західне, але ця інформація також не відображається на карті DS.
Якщо інформація про захоплення Дворічної підтвердиться, це буде перший населений пункт на правому березі Оскола, який росіяни захопили з моменту свого відступу восени 2022 року.
.jpg)
До обстрілу. Сьогодні вночі під час атаки "Шахедів" було пошкоджено два підприємства - в Умані, яка залишилася без світла, та у Харкові.
У Києві через атаку безпілотників горів музей ретро-автомобілів Януковича у Межигір'ї. Про це свідчать фото будівлі та номери авто. Зокрема, постраждав білий автомобіль "Волга" із номерами ГАЗ 21, який потрапляв на фото з музею.
В Одесі та передмісті в результаті нальоту "Шахедів" вибиті шибки у чотирьох багатоповерхівках, горіли 10 легкових автомобілів та пошкоджено склад із зерном.
Загалом по Україні в цілі потрапило щонайменше сім дронів (якщо орієнтуватися на дані ЗСУ). А вчора російські дрони вдарили об'єктом інфраструктури в Івано-Франківську.
Загалом останнім часом по "Шахедах" фіксуються регулярні прильоти критично важливих об'єктів. Не виключено, що це пов'язано з переведенням підрозділів ППО до піхоти, про яке писали народні депутати.
Мобілізація та зменшення числа заброньованих
Днями головком ЗСУ Сирський заявив, що можливості мобілізації не покривають потреби армії в особовому складі. Зокрема, саме цим він пояснив переведення з авіації до піхоти.
Пишуть про це й західні ЗМІ, які пов’язуються з українськими військовими на фронті. Вони заявили The Economist, що через брак людей у ЗСУ більше немає тактики, окрім "затикати дірки".
"У нас більше немає тактики, окрім як затикати дірки. Ми кидаємо батальйони в хаотичний безлад та сподіваємося, що зможемо якось зупинити це", - каже Купол, який до вересня був командиром бригади на сході.
За українськими резервами сильно вдарили проблеми з мобілізацією та дезертирством. "Ми щосили намагаємося заповнити наші втрати на полі бою. Вони можуть кинути батальйон солдатів на позицію, яку ми укомплектували чотирма або п'ятьма солдатами", - каже полковник Павло Федосенко, командувач українського тактичного угрупування на Донбасі.
Бригади, які тримають лінію фронту Донбасу, постійно недоукомплектовані, перебувають під тиском та тріскаються, пише The Economist. А лінія фронту продовжує відкочуватись назад.
Влада вирішує ці проблеми "бусифікацією" (невідомо, щоправда, наскільки ефективно, враховуючи масове СЗЧ насильно мобілізованих людей). Також після 28 лютого посиляться умови щодо бронювання - оскільки з 1 березня починають діяти нові правила критичності підприємств.
"Я можу припустити, що якась кількість людей дійсно буде не заброньована. Але при цьому потрібно розуміти, що ці люди вже є на радарах ТЦК. І якщо так, то величезна ймовірність того, що ці люди будуть мобілізовані далі", - заявив член оборонного комітету Ради Олександр Федієнко.
При цьому власники некритичних підприємств, які поступово спустошуються повальною мобілізацією, почали йти на радикальні заходи. Наприклад, на Закарпатті власник меблевого бізнесу вирішив запросити на роботу десятки мігрантів із Бангладеш – бо місцеві жителі бояться виходити на роботу, щоб не потрапити до армії.
"У нас справді проблеми з працівниками, люди просто не йдуть працювати тому, що потрібно ставати на облік у ТЦК", - повідомив комерційний директор підприємства Ярослав Щербан. Тож близько 30 бангладешців вже оформляють візи для переїзду на Закарпаття.
Другий ресурс – мобілізація тих, хто раніше вважався обмежено придатними. Вони мають найближчими місяцями перейти медкомісію, після якої частина цих людей швидше за все буде мобілізована. Раніше потрібно, щоб ВЛК вони пройшли до 5 лютого, але нещодавно влада визнала, що це технічно неможливо, і продовжуватиме цей період ще на три місяці.
Також сьогодні Кабмін ухвалив постанову, за якою можна податись на медкомісію через "Резерв+" - щоб не стояти зайвих черг у ТЦК за направленням до лікарів. Але поки що ця функція в програмі недоступна.
Чи закінчиться війна найближчим часом?
Близький до Банкової нардеп Вениславський сьогодні заявив, що не варто сподіватися на завершення війни найближчим часом.
"Війна не завершиться найближчим часом. Кажу як людина, яка має більше інформації із закритих джерел", - сказав член комітету Ради з питань нацбезпеки. Він додав, що і мобілізація, і бойові дії продовжуватимуться.
Заява Вениславського прозвучала як відповідь на публіковані останнім часом в українських та зарубіжних ЗМІ інформації про те, що зупинка вогню може настати вже навесні (детальніше ці публікації ми вчора аналізували тут ). Раніше цю інформацію почали спростовувати офіційні ресурси на кшталт РНБО. А сьогодні близький до президентського офісу нардеп продовжив логіку цих спростувань та заявив про продовження війни.
"Країна" вже розповідала, що ставка Банкової на даному етапі - що Трамп не зможе домовитися з Путіним і продовжить фінансувати Україну та надавати їй військову допомогу.
З іншого боку, якщо президенти США та РФ дійдуть консенсусу, то навряд чи українське керівництво зможе "відв'язатися" від Вашингтона і продовжити воювати самостійно або за підтримки Європи. Про неможливість як продовження війни, так і надання Україні військових гарантій без участі Вашингтона неодноразово говорив і сам Зеленський.
Українці тим часом чекають на встановлення миру, а не продовження війни. Більшість їх готові до переговорів, і цей показник зростає, свідчить опитування Socis.
У грудні минулого року 50,6% опитаних заявили, що виступають за "пошук компромісного рішення із залученням лідерів інших країн для припинення війни". У жовтні було 49,4%, у вересні — 40,4%, а в лютому — 36,1%.
Ще 19,5% висловилися за "зупинення бойових дій та тимчасове заморожування конфлікту за нинішньою лінією зіткнення". Тобто, сумарно 70,1% хочуть завершення війни.
Продовжувати війну до виходу на кордони 1991 року хочуть 14,7% опитаних, а до виходу на позиції до російського вторгнення 24 лютого 2022 року - ще 10,2%. Тобто сумарно протягом війни виступає 24,9%.
Нагадаємо, це вже не перше опитування, яке свідчить про таку динаміку. Наприклад, недавнє опитування КМІС показало, що за минулий рік удвічі збільшилася кількість українців, готових до відмови від частини територій заради миру та збереження незалежності.
Проблеми в одержувачів грантів продовжуються
Тривають проблеми у отримувачів американських грантів в Україні – після того, як Трамп зупинив на 90 днів усі програми іноземної допомоги. Низка відомих українських медіа, яким давали гранти американці, почали просити своїх читачів про фінансову підтримку.
Зокрема, про це прямо повідомляють такі ЗМІ як Hromadske та Bihus info.
"Частина проектів, які ми реалізуємо завдяки грантам, тимчасово зупиняються. Саме тому нам особливо потрібна підтримка кожного та кожної з вас", - пише Hromadske.
"Агентство (USAID) покривало значну частину нашої діяльності. Тому зараз роль донатів від глядачів змінюється – з альтернативного джерела на один із ключових", - пише Bihus.
"Українська правда" та "Детектор медіа" також попросили про донатів. Але не назвали прямо причиною цього призупинення проектів USAID.
При цьому УП дала зрозуміти, що може запровадити навіть платний доступ на сайт і закликає, щоби цього не сталося "підтримати" видання.
Просить про підтримку і проект "Детектор медіа", який більшу частину своїх коштів офіційно одержує від джерел, що фінансуються USAID.
Українське "Громадське ТБ" повідомляє також, що фінансові труднощі почалися у низки регіональних медіапроектів. А крім них – у комунальних структур та мерій, які фінансували частину своїх проектів на американські гранти (особливо у сфері енергетики).
Отримані гранти організації, які опитало "Громадське ТБ", заявили, що не зможуть виплатити своїм співробітникам зарплату за січень.
Втім, на Трамп ці заклики, схоже, не сильно діють.
Сьогодні стало відомо, що відправив у відпустку близько 60 високопосадовців USAID.
Нафтовий козир
Тим часом одним з головних питань, яке може вплинути на перебіг війни в Україні, є нафтовий фактор.
Судячи з заяв Трампа, новий президент США розглядає його чи не як головний важіль тиску на Путіна та його позицію.
Нагадаємо, минулого тижня він пригрозив запровадити нові санкції проти російського нафтового сектора, а також обвалити ціну на "чорне золото", щоб позбавити Москву грошей на війну.
Поки що, втім, ситуація з "нафтовим важелем" не дуже однозначна.
З одного боку, наближається 12 березня - дата, з якої на повну силу почнуть працювати введені ще за Байдена санкції проти нафтового сектора РФ, включаючи санкції проти танкерів з російського "тіньового флоту", які перевозять нафту в обхід західних обмежень.
Вплив цього моменту вже надає.
Reuters, з посиланням на трейдерів, пише, що Китай та Індія призупинили закупівлю російської нафти на березень через зростання витрат на її постачання. За даними агентства, ставки фрахту для танкера за маршрутом до Китаю збільшилися "на кілька мільйонів доларів".
Причому мова про танкери, які не торкнулися нових американських санкцій, які набувають чинності в березні.
Велика нафтогазова індійська компанія Bharat Petroleum повідомила минулого тижня, що ще не отримала нових пропозицій на постачання у березні, хоча зазвичай отримує їх у середині місяця. І тепер вона очікує скорочення вантажів порівняно із січнем та груднем.
З іншого боку, заклики Дональда Трампа обрушити ціну на нафту поки що не сприймаються країнами-експортерами: Саудівська Аравія та інші члени ОПЕК+ на нього не реагують, пише агентство Reuters.
За його даними, міністри країн, які входять у картель, провели зустріч. Після неї вони заявили, що змінювати поточний план, який передбачає початок збільшення видобутку з квітня, ОПЕК не планує. І порядок денний запланованої на 3 лютого зустрічі країн картелю змін не зазнає.
Також консультації між собою провели представники Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Лівії.
Раніше, відповідаючи на запитання про вимогу Трампа збільшити видобуток, міністр економіки Саудівської Аравії Фейсал аль-Ібрагім заявив, що потрібно прагнути "до довгострокової стабільності на нафтовому ринку".
Reuters нагадує, що ціни на нафту зросли цього року. Зараз ОПЕК+ перебуває у стадії скорочення видобутку, але з квітня почне її нарощувати, передбачаючи зростання попиту.
Раніше "Бі-бі-сі", аналізуючи заклик Трампа про збільшення видобутку (і відповідно зниження ціни), дійшла висновку, що швидко збити ціни на "чорне золото" не вийде.
Чи зможуть росіяни знайти спосіб, щоб зберегти великі обсяги експорту нафти, незважаючи на вже введені і санкції США, що ще готуються, а також що буде з цінами на нафту - все це має серйозне значення і для ходу війни, і для можливих переговорів щодо її закінчення.
