Наслідки сьогоднішнього ракетного удару по Краматорську.
Наслідки сьогоднішнього ракетного удару по Краматорську.

Підбиваємо підсумки 336-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

За даними Генштабу, противник продовжує наступ на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.

Останній напрямок – це Вугледар, де росіяни пішли вчора у нову атаку. Тобто, Україна її підтверджує.

Вчора Вугледарський напрямок прокоментував колишній радник Офісу президента, а нині просто військовий експерт Олексій Арестович (який після звільнення, втім, наративи не змінив і по суті продовжує вести інформаційну роботу в тому ж ключі).

За його словами, росіяни намагалися наступати на Вугледар, але зазнали великих втрат. "Ми не маємо повноцінної інформації, але можемо однозначно стверджувати, що перша доба настання для них пройшла невдало", - сказав Арестович.

Із російської сторони йдуть інші заяви. Там стверджують, що першу лінію оборони ЗСУ під Вугледаром вони прорвали і зараз бої йдуть уже на ближніх підступах до самого Вугледару (деякі телеграм-канали пишуть, що російські війська вже зайшли до самого міста, але її частина російських джерел не підтверджує).

Україна офіційно ситуацію прокоментувала сьогодні. У Генштабі повідомили, що у Вугледарі тривають бої, росіяни намагаються штурмувати місто. За словами речника Генштабу Андрія Ковальова, ситуація контрольована, ЗСУ стримують російський наступ.

Генштаб повідомив, що за добу відбито атаки у Білогорівці Луганської області, а також – у Роздолівці, Красній Горі, Бахмуті, Новобахмутівці, Красногорівці, Мар'їнці та Чарівному Донецької області.

Зазначимо, що найближче до Донбасу Чарівна розташована в Запорізькій області, на південь від Гуляй-Поля (тобто, ймовірно, росіяни намагалися атакувати саме там).

Сьогодні українська армія вперше офіційно підтвердила втрату Соледара. "Після кількох місяців важких боїв українські збройні сили залишили місто, щоб відступити на підготовлені позиції для збереження особового складу", - заявив речник Східного угруповання Сергій Череватий.

Він не уточнив, коли відбувся цей відступ. Але заявив, що оточення українських військ у Соледарі, про яке говорив куратор ПВК "Вагнер" Пригожин, не було. Росія заявляла про захоплення міста ще в 10-х числах січня. Але Україна це тоді заперечувала.

При цьому з Бахмута ЗСУ виходити не збираються, поки там можна оборонятися, заявив речник Генштабу Андрій Ковальов. За його словами, ситуація під контролем і питання відступу наразі не стоїть. "Поки в Бахмуті є підвали та можливості тримати цю територію, бійці там залишатимуться", - сказав Ковальов.

Нагадаємо, що західні ЗМІ останніми днями регулярно пишуть про те, що США виступають проти утримання Бахмута, оскільки там українські війська зазнають високих втрат, а стратегічне значення міста не надто велике.

При цьому навколо Бахмута противник потроху просувається вперед. Американський "Інститут вивчення війни", після аналізу геолокації опублікованих у Мережі відео, заявляє про наступні поступи.

1. На захід від Підгородного (5 км на північний схід від Бахмута), тому росіяни, швидше за все, контролюють цей населений пункт.

2 Також вони, мабуть, трохи просунулися на східні околиці Бахмута.

3. Російські сили помічені на захід від Клещеївки. Ймовірно, це вказує на те, що вони контролюють і саме селище.

На іншій ділянці фронту – під Авдіївкою – росіяни, ймовірно, вийшли на околиці Водяного (7 км на південний захід від Авдіївки). Водночас, заяв "ДНР" про захоплення села "Інститут" не підтверджує.

Також сьогодні російські ЗМІ вперше показали відео нібито захоплених позицій ЗСУ щодо Кам'янської Запорізької області, про що росіяни заявляли цього тижня. Відео знято з дрона і стверджується, що зараз відбувається зачистка траншів. Україна боїв за Кам'янське, що розташоване на східному березі Каховського водосховища, не підтверджувала.

Мобілізація та закон "ні кроку назад"

В українському тилу продовжується тим часом посилена мобілізація. Накази з'явилися на під'їздах Деснянського району Києва. Там йдеться, що військовозобов'язані мають прибути до центру комплектації до 31 січня. І що військовозобов'язаним заборонено міняти місце проживання без дозволу військкомату.

Раніше фото з таким документом публікували мешканці Голосіївського та Печерського районів Києва, які знаходяться на протилежному правому березі Дніпра. Пізніше влада столиці назвала розклеювання таких документів "звичайною роботою" районних центрів комплектування та соцпідтримки.

У контексті посилення мобілізації сталася ще одна подія – Володимир Зеленський підписав закон, який посилює відповідальність військових.

Документ посилює стягнення за самовільний відхід з поля бою або з місця служби, дезертирство, непокора та невиконання бойових наказів. Вводяться більш високі штрафи та тюремні строки за різні види порушення військової дисципліни. Детальніше про них ми розповідали тут.

Цей закон, на підтримку якого виступив особисто Валерій Залужний, викликав багато запеклих суперечок та нарікань, у тому числі й з боку військових. Проте президент після досить тривалої паузи його зараз підписав. Сталося це якраз у той період, коли в Мережі знову почало з'являтися безліч відеороликів від військових, де ті скаржаться на умови служби або відмовляються їхати на ділянки фронту, де їх "на м'ясо кидають".

Один із таких діалогів відбувається у Бахмутському районі. Командир дорікає військовим у казармі, що вони хочуть "відкосити", а ті у відповідь кажуть, що є добровольцями, але їх ніхто не навчав, поки вони перебували у тилу, а тепер кидають на "передок".

Інший діалог відбувається у невстановленому місці, де бійці кажуть, що їх кинули на передову без зв'язку, забезпечення та не поставили конкретного бойового завдання. Після цього солдати, які стоять у строю, на запитання командира відповідають, що не готові виконувати наказ за станом здоров'я.

Таким чином, підписання закону Зеленським швидше за все є відповіддю на ситуацію на фронті, де останнім часом, з урахуванням запеклих боїв та високих втрат, з'являється все більше випадків відмови від виконання наказу та самовільного звільнення з позицій.

"Леопарди" будуть. Коли та скільки?

Тож Німеччина сьогодні офіційно підтвердила, що надасть Україні танки "Леопард". Сталося це після того, як США пообіцяли передати ЗСУ свої танки (Байден заявив, що передасть 31 "Абрамс").

Уряд же Німеччини оголосив, що направить 14 моделей Leopard 2 А6 із запасів Бундесверу (тобто їх буде поставлено відносно швидко). Також Берлін дав дозвіл на відправку своїх танків в Україну з інших країн Європи.

"Підготовка українських екіпажів має швидко розпочатися в Німеччині. Крім навчання, пакет також включатиме логістику, боєприпаси та технічне обслуговування системи", - йдеться у заяві.

Але станеться це, зважаючи на все, не відразу. Перші танки Leopard-2 можуть бути доставлені з Німеччини приблизно за три місяці, заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус.

При цьому німці кажуть, що не постачатимуть Україні бойові літаки і відправлятимуть своїх солдатів "ні зараз, ні в майбутньому", заявив у Бундестазі канцлер Шольц. "Безпосередньої участі військ НАТО у цій війні не буде. Цього не було досі, цього не буде у майбутньому", - додав він.

Російське посольство в Берліні вже заявило, що рішення Німеччини відправити Україні танки Leopard "перекладає конфлікт на новий рівень протистояння".

За Берліном пішли новини з інших європейських країн, які мають на озброєнні "Леопарди". Судячи з публікацій у ЗМІ, мова може йти про 111 танків з наступних країн:

Іспанія - 53 танки (але з них зараз на ходу лише 20, решту потрібно ремонтувати);
Німеччина - 14
Нідерланди - 18
Польща – 14
Португалія - 4
Норвегія – до 8.

Крім того, Великобританія обіцяє поставити 14 танків Challenger, а США – близько 30 танків "Абрамс" (до чого ми ще повернемося).

Також про готовність направити в Україну танки заявляли Швеція, Норвегія та Фінляндія.

Отже, найшвидше Україна може отримати близько 100 танків Leopard і Challenger (або навіть більше - залежно від того, скільки танків дасть Фінляндія, Новергія та Швеція). А в перспективі до року – ще 60-80.

Нагадаємо, раніше командування ЗСУ говорило про те, що для успішного наступу на одному напрямку необхідно 300 сучасних західних танків.

Танки "Абрамс", про передачу яких Байден оголосив сьогодні, навряд чи прибудуть до очікуваного весняного наступу ЗСУ. Про це пише Washington Post. За даними газети, "Абрамси" імовірно не будуть використовуватися для ближнього бою і "навряд чи прибудуть протягом багатьох місяців, якщо не років", заявив високопосадовець.

Чому років - очікується, що "Абрамси" замовлятимуться у виробників, а не передаватимуться з існуючих запасів США. "І головна користь оголошення про них, мабуть, полягає у тому, щоб подолати затор із німцями", - пояснило видання.

Про це повідомив сьогодні і американський телеканал ABC. За його даними, "Абрамси" йтимуть в Україну понад рік. Ближче до вечора Білий дім сказав, що процес постачання танків Україні займе "місяці".

Але і "Леопарди" навряд чи потраплять на поле бою в Україні так швидко, як хотілося б ЗСУ. Координатор "Інформаційного опору" військовий експерт Костянтин Машовець вважає, що сформувати хоча б одну танкову бригаду на "Леопарда" вдасться не раніше кінця березня.

"Не думаю, що раніше кінця березня українська танкова бригада на Леопард-2 пройде повноцінне бойове злагодження і досягне мінімальних бойових можливостей. Тим більше, що нам потрібно таких бригад мінімально три", - пише він.

На думку експерта, чекає ще довгий період перенавчання:

1. Концепція використання цих бригад, швидше за все, значною мірою відрізнятиметься від того, як використовуються танки Т-64, Т-72, Т-80.

2. "Леопарди" - "не найпростіша машина", і це стосується всіх аспектів - від створення системи грамотної експлуатації, ремонту та обслуговування її до напрацювання найбільш ефективних тактичних методів використання.

3. До того ж доведеться навчитися ефективно та узгоджено працювати з іншими системами озброєння, розвідки та зв'язку, які використовуються у ЗСУ.

"Тому я не поспішав на місці наших громадян уже "кидати в повітря чепчики" і танцювати гопака", - пише Машовець.

Військові перспективи

Терміни, зазначені експертом, говорять про те, що на нових танках Україна зможе повноцінно наступати десь у другій половині весни чи до літа.

Про ці терміни, як про вирішальний час для війни, говорить і ГУР Міноборони.

За його даними, Росія готується до великого наступу, а весна та початок літа будуть вирішальними у війні в Україні, заявив представник військової розвідки Вадим Скибицький.

На його думку, основна активність російської армії розгортатиметься на Донецькому та Луганському напрямках. І зараз "іде потужне перегрупування російських військ на всіх напрямках на лінії фронту".

Сьогодні радник глави Офісу президента Михайло Подоляк озвучив ключовий за його оцінками сценарій завершення війни в Україні. І не виключено, що це той сценарій, який хочуть бачити і на який робить ставку українська влада.

Подоляк вважає, що РФ спробує наступати, зазнає двох-чотирьох суттєвих поразок. Після цього він прогнозує протести у Росії з боку родичів тих, хто втратив на війні близьких. Потім, як вважає Подоляк, в оточенні Путіна розпочнуться внутрішні міжусобиці, а силова вертикаль у РФ ослабне.

"Українська армія зупиниться на кордонах 1991 року, а в Росії почнеться неконтрольована політична трансформація. Деякі суб'єкти федерації (етнічні) отримають супер/шанс стати самостійними і зможуть це зробити", - пише Подоляк у телеграм-каналі.

"Уряд Росії, що тимчасово склався, почне реальні переговори щодо відповідальності за злочини в Україні і щодо зон демілітаризації на кордоні. І, зрозуміло, щодо значних компенсацій за вбивства і руйнування", - написав Подоляк.

За його словами, дата реалізації цього сценарію залежить від інструментарію, який є в України – від того, коли Київ отримає точну кількість чітко визначеного озброєння.

Західні експерти мають дещо інші прогнози.

Foreing Affairs опублікувало опитування експертів на тему "Чи піде Україна на територіальні поступки Росії?"

Список експертів поділено на інтерактивній шкалі залежно від того, наскільки вони згодні або не згодні з тезою "Найімовірнішим результатом війни в Україні є врегулювання шляхом переговорів, яке передбачає деякі територіальні поступки Києва Росії" та від рівня їхньої поінформованості у цьому питанні.

Думки розділилися. Хоча більшість експертів вважають, що Україна не піде на територіальні поступки, чимало й тих, хто думає інакше.

Також наводяться тези деяких опитаних.

"Врегулювання шляхом переговорів та територіальні поступки малоймовірні найближчим часом. Росія не змогла перемогти в Україні, але й не хотіла програти. Стійкість, рішучість та можливості України на полі бою у поєднанні з підтримкою з усього світу роблять малоймовірним те, що Київ погодиться на врегулювання на основі територіальних поступок", - вважає старший науковий співробітник-нерезидент Атлантичної ради Агнія Грігас, яка не згодна із запропонованою тезою.

"Розміри Росії та її армії в порівнянні з Україною, а також загальні тактичні переваги, якими найчастіше має оборона, дозволяють припустити, що Україні доведеться заплатити дуже високу ціну за звільнення всієї своєї території, та й просто вона може виявитися нездатною зробити це. Якийсь момент переговори здаються ймовірними, і малоймовірно, що Росія повністю віддасть усі українські землі, які вона зараз контролює", - заявив професор політології у програмі досліджень у галузі безпеки Масачусетського технологічного інституту Баррі Р. Позен, який погоджується із запропонованою тезою.

При цьому з економічної точки зору Росія може вести війну в Україні ще кілька років - за умови достатніх цін на паливо, пише Bloomberg.

Так, за ціною нафти марки Urals на поточному рівні в районі 50 доларів, Росія може покривати дефіцит бюджету резервами, що є в її розпорядженні, в юанях ще протягом трьох років. А за ціною вище 60 доларів російська влада почне навіть поповнювати свої резерви в юанях.

Якщо ж ціна на нафту за підсумками року впаде до 25 доларів, Росія може вичерпати свої запаси в юанях вже цього року. Усього зараз Мінфін і ЦБ мають 310 мільярдів юанів (45 мільярдів доларів).

Юань – єдина валюта, що залишилася в російських резервах, яку Росія може використати для операцій на валютному ринку після арешту активів на суму близько 300 мільярдів доларів.

Повертаючись до теми можливих наступальних дій як з боку РФ, так і з боку України, можна звернути увагу на такі моменти.

В експертному середовищі є майже повний консенсус про те, що ЗСУ наступатимуть (швидше за все навесні і, швидше за все, з метою перерізати сухопутний коридор до Криму чи Донецька). Також про майбутній наступ говорять і українські, і західні офіційні особи (сьогодні, наприклад, про це заявив Байден).

А ось що стосується масштабного наступу російських військ, то більша частина заяв про нього йде з України та із Заходу (у тому числі як обґрунтування необхідності збільшення військової допомоги). У Росії така можливість обговорюється на рівні блогерів, експертів та військових телеграм-каналів, але на офіційному рівні ніким не підтверджується (якщо не брати до уваги спроб тролінгу від Дмитра Медведєва на тему того, що "у України скоро не залишиться виходу до моря").

Звичайно, це ще не означає те, що такий наступ не готується.

Однак існує точка зору, що в реальності РФ не найближчими місяцями (принаймні до українського наступу) робитиме масштабні наступальні дії, за винятком Донецької області, де росіяни продовжать атаки за нинішніми напрямками. Згідно з цією версією, для наступу найближчим часом РФ не має ні достатніх людських ресурсів, ні озброєнь. А тому росіяни зосередяться на обороні існуючої лінії фронту (крім деяких ділянок на Донбасі) та підготовкою до відображення майбутнього українського наступу. І якщо воно буде відображено, то можуть піти в контратаку, або продовжать оборонні бої, намагаючись показати, що Україна на полі бою досягти успіху не зможе, а тому потрібно повертатися до переговорів.

Але, повторимося, думка про те, що наступ росіяни найближчим часом все-таки готують також досить поширену. І такий варіант справді можливий, особливо якщо насправді РФ змогла підготувати великі резерви і почала вирішувати свої ключові військово-технічні та організаційні проблеми.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.