Газ, електростанція, нові чутки про війну. Що відбувається в Молдові та Придністров'ї?
Російська Служба зовнішньої розвідки заявила про те, що Молдова нібито готує захоплення електростанції у Придністров'ї та взагалі силову операцію проти невизнаної "республіки". У президента Майї Санду цю інформацію вже спростували, але вона знову розбудила розмови про можливе загострення у цьому регіоні.
Нагадаємо, подібні чутки регулярно виникають із початку повномасштабної війни, але ще жодного разу не виправдовувалися. Із чим вони пов'язані цього разу?
Приводом для них стала гостра енергетична криза, перед якою опинилася Молдова напередодні нового року. З 1 січня 2025 року, як очікується, повністю припиниться транзит російського газу через Україну. Серед інших газ транзитом отримувала Молдова.
Проте розподілявся він дуже примітним чином.
2022 року "Газпром", посилаючись на проблеми з українським транзитом, на третину знизив постачання газу до Молдови. Після чого Кишинів прийняв стратегічне рішення перейти на закупівлі для власних потреб газу на європейському спотовому ринку, а левову частку палива, що одержується від "Газпрому", відправити до Придністров'я. Причому це була не благодійність, а економічний розрахунок: у Придністров'я газ надходив на Молдавську ДРЕС, де його переробляли на електроенергію, яку потім продавали до Молдови, причому за досить низькою ціною. Він закривав значну частину потреб країни. Так, у грудні Молдова планує отримати з Придністров'я до 40% необхідної електроенергії. Решта припаде на імпорт з Румунії та місцеві ТЕЦ. Але світло з Придністров'я найдешевше - особливо якщо порівнювати з румунською електроенергією.
Для того, щоб ця схема продовжувала працювати після 1 січня, потрібно, щоб до Молдови, як і раніше, надходив газ від "Газпрому". Але через Україну здійснювати постачання неможливо. Більше того, Київ вже дав зрозуміти, що не буде взагалі вести будь-які переговори з компанією "Молдавагаз", оскільки 50% у ній належить "Газпрому".
Залишається варіант постачання через "Турецький потік". І переговори Кишинева з "Газпромом" про це вже велися, проте швидко зайшли в глухий кут: РФ ставить умовою перенаправлення поставок погашення "історичного боргу" Молдови за газ, який Москва оцінює в 700 млн доларів. Але Кишинів визнає борг лише 8 млн.
У зв'язку з цим і виникла перспектива масштабної енергетичної кризи через відсутність постачання газу до Придністров'я.
Ситуація для Молдови дуже важка. Теоретично вона може замінити електроенергію з Придністров'я постачанням з Румунії. Але, по-перше, єдина лінія передач із Румунії йде до Молдови через Придністров'я (альтернативну буде добудовано лише до кінця 2025 року). По-друге, румунська електроенергія дуже дорожча, а отже, доведеться підвищувати тарифи для населення.
І це для молдавської влади буде вкрай болісно з урахуванням намічених на цей рік виборів до парламенту країни. Вже після проблемних для Санду президентських виборів та референдуму про інтеграцію до ЄС стало зрозуміло, що для партії влади вибори до парламенту будуть дуже важкими ( докладніше про це ми писали окремо ). А якщо ще станеться і різке зростання тарифів, то ймовірно перемога опозиції, яка тією чи іншою мірою орієнтована на РФ. Тим більше що тарифи вже зростають, оскільки уряд Молдови не закуповував газ на користь європейського ринку влітку, коли він був дешевим, а перейнявся створенням запасів тільки до кінця осені, коли він сильно подорожчав. У результаті тарифи на газ довелося підняти на 27,5%, після чого відправили у відставку міністра енергетики Віктора Парликова. Але тарифи від цього, ясна річ, не знизилися, а довіра до Санда та її партії не збільшилася.
Тому енергетична криза може створити дуже великі політичні проблеми Санду.
Однак важко доведеться і Придністров'ю, яке у разі припинення постачання від "Газпрому" взагалі залишиться без газу. Та й зі світлом, не виключено, будуть проблеми. Якийсь час Дністровська ДРЕС зможе працювати на запасах вугілля, але вони не нескінченні, а на регулярні закупівлі великих обсягів вугілля потрібні серйозні гроші.
Газ та електроенергію можна закуповувати через Молдову на європейському ринку. Але це буде багато разів дорожче і призведе до різкого зростання комунальних тарифів для придністровців (зараз вони завдяки постачанню російського газу підтримуються на дуже низькому рівні), а також фактичному колапсу придністровської промисловості, яка також працює завдяки дешевому газу та електроенергії.
Хіба що різницю у тарифах компенсує Росія прямими вливаннями до бюджету Придністров'я. Але це Москві коштуватиме значно дорожче, ніж продовження постачання газу до Молдови через Балкани та "Турецький потік". І цей момент залишає шанс на те, що всі сторони таки знайдуть вирішення проблеми. Хоча поки що жодних переговорів не ведеться.
Загалом ситуація справді складна. Однак у перспективі вона має, скоріше, не військові, а політичні наслідки та розвиток.
Все, що відбувається, поки що виглядає як спроба Москви різко погіршити внутрішньополітичні позиції Санду, знизити її рейтинг на виборах і забезпечити на них перемогу лояльних РФ сил. А потім, можливо, й організувати повноцінну реінтеграцію Придністров'я до Молдови, щоб посилити та закріпити проросійський вектор Кишинева. А заразом і позбутися вантажу зобов'язань щодо підтримки невизнаної "республіки", з якою в РФ немає спільного кордону.
У той же час, враховуючи дуже високі геополітичні ставки (по суті, йдеться про визначення майбутнього курсу Молдови), загальну напруженість у регіоні, війну в Україні, що триває, а також прагнення різних сторін розкачати ситуацію напередодні інавгурації Дональда Трампа, звичайно, не можна повністю виключати та радикальних сценаріїв аж до військових.
Але перешкоди для них такі самі, як і раніше.
Для Росії "активувати" Придністров'я у військовому плані безглуздо доти, доки російські війська не повернуться на правий берег Дніпра і не наблизяться впритул до кордону невизнаної "республіки". А це поки що вкрай гіпотетична ймовірність.
Молдова ж сама військовим шляхом впоратися з Придністров'ям не зможе через слабкість своєї армії. Румунія у війну навряд чи втрутиться, оскільки вона є членом НАТО, а в "республіці" знаходиться російський контингент - і з'являється ймовірність прямого зіткнення РФ і армії країни - члена Альянсу. На що НАТО добро, швидше за все, не дасть.
Щодо ЗСУ, то до закінчення повномасштабної війни в Україні атакувати Придністров'я ініціативно (а не як відповідь на удар із "ПМР") вони можуть лише за двох умов. Перше: офіційне прохання Молдови на введення військ на свою міжнародно визнану територію. Друге: якщо буде повна впевненість у тому, що армія та силові структури Придністров'я та розташований там російський контингент не чинитимуть серйозного опору та складуть зброю без бою. Якщо такої впевненості не буде, наступ на Придністров'я може стати дуже небезпечним заходом.
"ПМР" в змозі виставити армію (з урахуванням російських солдатів, резервістів та співробітників силових структур) у 20-30 тисяч осіб, а то й більше. Причому непогано озброєних. Тобто ЗСУ для проведення повноцінної загальновійськової операції доведеться спрямовувати на цей новий фронт десятки тисяч солдатів. Що за нинішніх умов гострої нестачі особового складу на передовій може мати найважчі наслідки для основного російсько-українського фронту.
Але, повторимося, з урахуванням загальної вкрай напруженої ситуації навколо Молдови на 100% жодних варіантів виключати не можна.
